-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Стукало Олег Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 19:48, 31 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стукало Олег Юрійович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́г Ю́рійович Сту́кало ( — Шаблон:ДС) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.

Життєвий шлях

Закінчив 1996 року Лисянську ЗОШ № 2, вступив до Київського інституту Сухопутних військ — на танковий інженерний факультет. 2000 року через ліквідацію інституту весь курс перевели до Харківського інституту танкових військ, котрий Олег і закінчив. Служив за контрактом, начальник штабу 891-го окремого батальйону тилового забезпечення.

У часі війни — заступник командира механізованого батальйону 128-ї бригади.

Загинув 18 лютого під час виходу підрозділу з Дебальцевого — його механізований батальйон прикривав відхід основних сил бригади та виходив останнім.

У березні упізнаний серед загиблих захисників. 12 березня 2015-го похований у Лисянці.

Без Олега залишилися батьки, сестра, дружина, син 2006 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесний громадянин міста Мукачева (рішення сесії Мукачівської міської ради від 28 травня 2015, посмертно).
  • нагороджений Почесною грамотою Черкаської ОДА і обласної ради (10 березня 2015, посмертно)
  • Почесний громадянин селища Лисянка (рішення сесії Лисянської селищної ради від 24 вересня 2015 року, посмертно)
  • 13 жовтня 2015 року в Лисянській ЗОШ № 2 відкрито меморіальну дошку випускнику Олегу Стукалу
  • його іменем названа одна з вулиць в Лисянці

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub