-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Федитник Віталій Валерійович

Матеріал з Разом
Версія від 19:46, 19 січня 2023, створена ua>Андрій Гриценко (→‎Життєвий шлях)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федитник Віталій Валерійович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Віта́лій Вале́рійович Феди́тник ( — Шаблон:ДС) — старший сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

Закінчив школу, професійно-технічне училище, пройшов військову строкову службу. Проживав у Кіровограді, з 2010 року служив за контрактом, старший сержант, старший розвідник—командир відділення 3-го окремого полку спецпризначення.

16 лютого 2015 року забезпечував вихід української колони з пораненими та загиблими з-під Дебальцева. У колоні з підсилення був лише один БТР і БМП. В районі Новогригорівки бронетранспортер був підбитий під час переїзду залізничного полотна. Віталій загинув на полі бою. Разом з ним загинув капітан 3-го полку Юрій Бутусов і військовий кореспондент ТРК «Бриз» Дмитро Лабуткін. У полон тоді потрапили п'ятеро, з них старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков перебували там 5 років[1].

У березні 2015-го знайдений серед загиблих. 24 березня похований у Кіровограді на Алеї Слави Рівнянського кладовища.[2].

Без Віталія лишились дружина Наталія та син Сергій 2013 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub