-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Вахула Іван Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 08:39, 3 червня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вахула Іван Васильович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н Васи́льович Вахула (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — старший сержант 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Був дуже віруючою людиною, прислуговував у місцевій церкві. Як кажуть сусіди, мав «золоті руки» і всім допомагав. Подружжю Бог дітей не дав, дружина здавна подалася на заробітки до Італії, звідки її роками не вдається чути. До війни їздив на заробітки, довгий час був на Майдані під час Революції гідності.

На фронт пішов добровольцем, у військкоматі до 10 разів відмовляли за віком. З 24 травня 2014-го — старший сержант, командир відділення 24-ї окремої Залізної механізованої бригади.

Загинув у боях за Георгіївку.

Без Івана лишились мама та сестра.

Похований у селі Старий Яр 3 вересня 2014-го.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 14 березня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ