-
Юрченко Валерій Вікторович
| Юрченко Валерій Вікторович | |
|---|---|
 КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Вале́рій Ві́кторович Ю́рченко (1971—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1971 року в смт Лугини (Житомирська область). Навчався в Омському військовому училищі, перевівся, закінчив Київське. З дружиною зустрілися, коли були студентами — Марія навчалася в педагогічному інституті у Житомирі. Навчаючись в Росії, а перед тим в російськомовній школі, не міг нормально розмовляти українською мовою — дружина називала його «російськомовним бандерівцем». Одружилися 1994; потім поїхали у Високу Піч за направленням — там тоді була військова частина. В 1998 році, після розформування гарнізону, переїхали до Новограда-Волинського — пішов на службу в 30-ту бригаду. Спочатку був заступником з технічної частини танкової роти, потім командиром роти. Після 20 років служби в армії пішов на пенсію, працював водієм у будівельному магазині «Норма».
З початком війни мобілізований, командир взводу, заступник командира танкової роти з озброєння, 30-а окрема механізована бригада. В одному з боїв зазнав поранення у руку.
1 вересня 2014 року загинув у бою з терористами під Лутугиним.
Похований в смт Лугини 5 вересня 2014-го.
Без Валерія лишилась дружина Марія, з якою провів 19 років життя, та 11 хрещеників.
Нагороди та вшанування
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 6, місце 11
- вшановується 1 вересня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.[1]
- Почесний громадянин міста Новоград-Волинський (посмертно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002)[2].