-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Яворський Микола Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 07:45, 27 лютого 2023, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яворський Микола Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Мико́ла Васи́льович Яворський (, с. Поворськ, Ковельський район, Волинська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Лобачеве, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1982 року в селі Поворськ на Ковельщині. З 1-го по 10-й клас навчався у Поворській загальноосвітній школі, займався спортом, брав участь у спортивних змаганнях, отримав багато грамот.

У травні 2001 року був призваний на строкову військову службу, де добре себе зарекомендував, та був обраний для участі у параді в Києві. Після служби працював у Луцькому СІЗО. 2003-го був направлений в школу прапорщиків. З 2005 року працював у дитячий виправній колонії м. Ковель. Пізніше перевівся до комендатури авіаційного полігону в рідному Поворську, в/ч А1547. Був дуже віруючою людиною, допомагав церкві. Мав «золоті» руки, власноруч збудував хату.

Під час російської збройної агресії проти України у січні 2016 року вступив на військову службу за контрактом до 14-ї бригади.

Солдат, головний сержант — командир міномету мінометної батареї 14-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1008, м. Володимир-Волинський. З 2016 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Був поранений на фронті, лікувався у шпиталі, після чого повернувся до свого підрозділу.

Загинув 16 березня 2017 року близько 20:25 під час мінометного обстрілу опорного пункту поблизу с. Лобачеве Новоайдарського району Луганської області, — в ході ведення мінометного вогню у відповідь вибухнув міномет М120-15 «Молот» і здетонував боєкомплект у кузові автомобіля. Тоді ж загинув солдат Микола Грабарчук та ще 7 бійців дістали поранення різного ступеня тяжкості[1][2][3].

Похований 20 березня з військовими почестями на кладовищі рідного села Поворська[4].

Залишились батьки, брат, дружина та двоє синів, 2012 і 2014 р.н.

Нагороди

  • Указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[5].

Вшанування пам'яті

8 травня 2018 року на фасаді будівлі ОЗСО «Поворський ліцей» відкрили меморіальну дошку на честь загиблого на війні випускника[6][7][8].

6 липня 2018 року на території військової частини А1547 у Поворську відкрили пам'ятний знак[9].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ