-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Дереш Олександр Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 05:07, 14 червня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дереш Олександр Васильович
UA-OF(D)-HOR-GSB-H(2015).png Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Надгробок на могилі О. Дереша..jpg

Олекса́ндр Васи́льович Де́реш (  — Шаблон:ДС) — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1974 року у місті Львів; закінчив львівську СШ № 30. Протягом 1993—1994 років проходив строкову службу у Прикордонних військах. 1997 року закінчив Український державний лісотехнічний університет, здобув спеціальність «інженер-технолог деревообробки»; працював менеджером у ЗАТ «Львівтурист». 2005 року закінчив правничий факультет Львівського університету ім. І. Франка, працював за фахом юриста.

Активну участь брав у подіях Революції Гідності. 4 вересня 2014 року пішов до війська добровольцем. Служив солдатом, згодом сержантом. Після демобілізації підписав контракт на військову службу в 44-й артилерійській бригаді. 20106 року після закінчення офіцерських курсів в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного отримав звання молодшого лейтенанта. Командир взводу — старший офіцер батареї, т.в.о. командира 5-ї гарматної артилерійської батареї 2-го гарматного артилерійського дивізіону.

22 серпня 2016 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Врубівка (Попаснянський район).

26 серпня 2016-го похований у Львові, Личаківське кладовище, поле почесних поховань № 76.

Без Олександра лишилася дружина та двоє дітей — донька Марія 2001 р.н. і син Андрій 2006 р.н.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
  • у серпні 2015 року нагороджений Почесною відзнакою 44-ї бригади
  • недержавою нагородою Орден «Сталевий хрест непереможних».

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ