-

Сьогодні 10 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Злочевський Ярослав Ярославович

Матеріал з Разом
Версія від 18:46, 29 січня 2023, створена ua>BunykBot (Виправлена суміш розкладок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Злочевський Ярослав Ярославович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ярослав Ярославович Злочевський (Шаблон:Н 13 листопада 1980; Борщівський район, Тернопільська область — 28 квітня 2004; Багдад, Ірак) — український військовик, миротворець, кулеметник механізованої роти 62-го окремого механізованого батальйону 6-ї окремої механізованої бригади.

Біографія

Народився 13 листопада 1980 року на Тернопільщині. Був вихованцем Коропецької школи-інтернату[1]. Проживав у смт Віньківці на Хмельниччині[2].

У 2004 році брав участь у миротворчій місії в Іраку у складі 6 ОМБр, був кулеметником механізованої роти 62-го окремого механізованого батальйону.

28 квітня 2004 року під час планового патрулювання поблизу іракського міста Аз-Зубадія близько 8.00 за київським часом було скоєно напад на механізований патруль українських миротворців. БТР-80, що замикав колону із трьох бронетранспортерів, було в упор обстріляно з двох сторін з ручних протитанкових гранатометів РПГ-7 та крупнокаліберних кулеметів[3]. На місці загинув рядовий Костянтин Міхалев, ще двох військовослужбовців було поранено, один з них, рядовий Ярослав Злочевський помер ввечері у госпіталі в Багдаді[4].

Міністр оборони України, начальник Генерального штабу ЗС України та Президент України висловили співчуття рідним та близьким загиблого[5].

Сім'я загиблого миротворця отримала грошову компенсацію в розмірі $105 тисяч[2].

Був похований 1 травня у смт Віньківці[6].

Вшанування пам'яті

На фасаді Коропецької школи-інтернату було встановлено меморіальну дошку Ярославу Злочевському[7].

Особисте життя

Був одружений та виховував сина[8].

Нагороди

  • орден «За мужність» ІІІ ступеня (6 травня 2004) — за особисту мужність і відвагу, самовіддані дії та зразкове виконання військового обов'язку, виявлені під час виконання миротворчих завдань, пов'язаних з ризиком для життя[9];

Примітки

Шаблон:Примітки