-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Милащенко Василь Олексійович

Матеріал з Разом
Версія від 05:33, 18 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Милащенко Василь Олексійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Васи́ль Олексі́йович Мила́щенко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Закінчив школу в селі Запорізьке Апостолівського району, навчався в технікумі, відслужив в армії у танковому взводі.

В часі війни — старший механік-водій танка 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади.

Згорів у танку під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим в колоні, яка виходила до села, був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж — Василь Милащенко, командир танка Віталій Король та навідник Віталій Калакун.

2 вересня 2014-го тіло Віталія Короля разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Запоріжжя.

Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 1 липня 2015 року з воїном попрощалися в місті Апостолове.

Без сина лишились батьки.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

Вшанування пам'яті

  • В жовтні 2021 року в пам'ять про Василя Милащенка на фасаді школи, у якій він вчився, у селі Запорізьке Апостолівського району розмістили меморіальну дошку[2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ