-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ткач Едуард Станіславович

Матеріал з Разом
Версія від 09:32, 21 травня 2023, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Інші значення

Едуард Станіславович Ткач
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Едуа́рд Станісла́вович Тка́ч — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 29 квітня 1995 року у Підвисокому.

Закінчив 9 класів місцевої школи. Вступив до Первомайського політехнічного технікуму. Два роки навчався на денній формі, потім пішов служити солдатом-контрактником у 79 аеромобільну бригаду міста Миколаєва.

Військовик 79-ї бригади, контрактник. Відправили до Арм'янська, трохи згодом до Красного Лиману.

3 червня, коли колона 79-ї бригади проривалася крізь засідки до Червоного Лиману, в бою розстріляв всі набої до автомата, забрав другого ріжка у того, хто розгубився. Важкопоранений — проникаюче осколкове поранення лівої скроневої частки головного мозку, двостороння контузія, перелом тім'яної кістки. 2 дні його не могли знайти; при транспортуванні з Харкова до Києва пережив зупинку серця, перебував у комі 15 днів, по операції були ускладнення в роботі нирок.

Лікувався в Київському госпіталі, 16 серпня одружився з Тетяною — довго шукала по госпіталях, документи згубилися. Перебував на реабілітації в Ірпіні та Миколаївському військовому шпиталі.

Разом виховують сина Івана (син Тетяни від першого шлюбу).

Нагороди

19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ