Гарнага Богдан Павлович

Гарнага Богдан Павлович;
	ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Біографія

Закінчив школу в селі Озерна Білоцерківського району.

Вступив на військову службу за контрактом, закінчив школу сержантів, був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква), 2 батальйон, 6 рота.

21 червня 2014 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет бойового застосування військ за спеціальністю «управління діями підрозділів механізованих військ»^[1]. Отримав звання лейтенанта, був призначений на посаду командира взводу 72-ї бригади, і вже 28 червня виїхав у зону проведення антитерористичної операції на Схід України, в район м. Амвросіївка.

Із січня 2015 — командир 7-ї «шаленої» роти 3-го механізованого батальйону 72 ОМБр.

У 2014—2015 виконував завдання поблизу Старобешеве, брав участь у вивезенні поранених після боїв за Іловайськ, воював біля Старогнатівки, Петрівського та Білої Кам'янки, у Волноваському районі. Під Білою Кам'янкою утримував лінію оборони у 8 км лише з 74 бійцями, підрозділ «Бахмата» вибив з села дві роти ворога і зайняв панівну висоту^[2]. З грудня 2016 разом зі своєю ротою тримав оборону на опорному пункті «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту, в районі Авдіївки.

Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (07.03.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[3].
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (07.06.2021) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.^[4]
Медаль «За військову службу Україні» (02.12.2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.^[5]
Медаль «За оборону Волновахи».
Медаль «За жертовність і любов до України» УПЦ КП (04.03.2017)^[6]