-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гомоляко Андрій Олексійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:26, 14 травня 2023, створена 46.211.93.35 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Гомоляко Андрій Олексійович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png ПрапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрі́й Олексі́йович Гомоля́ко ( 26 березня 1980) — прапорщик Збройних сил України.

Життєпис

Андрій Гомоляко народився 26 березня 1980 року.

Закінчив школу №15 м. Ніжина.

19 березня 2014 року мобілізований. Весь час пересувався на автомобілі, об'їжджав блокпости, перевозив поранених та доставляв набої. Відповідав за техніку, надану бригаді військкоматом. Станом на жовтень 2014 року — старшина групи матеріально-технічного забезпечення 1-ї окремої танкової бригади.

19 березня 2015 року демобілізований. В мирний час проживає у місті Ніжин, учитель історії та правознавства, ЗОШ № 15. Депутат Ніжинської міської ради сьомого скликання, член партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“».

Родина

  • Дідусь дружини, Кисіль Тимофій Тимофійович (? — Шаблон:Пом 1971), пройшов через Другу світову війну як танкіст, працював вчителем історії. Можливо, саме завдяки розповідям про дідуся дружини, Андрій і вибрав танкові війська.
  • Батько дружини, Кисіль Олександр Тимофійович (1952 — 4 травня 2019)[1].
  • Гомоляко Олексій Якович — батько.
  • Гомоляко Тетяна Анатоліївна — мати.
  • Гомоляко (Кисіль) Дар'я Олександрівна — дружина.
  • Гомоляко Андрій Андрійович — син.
  • Гомоляко Олександр Андрійович — син.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014)

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Портали Шаблон:Ukr-mil-bio-stub