-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мілютін Олександр Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 06:49, 11 листопада 2022, створена ua>Mr.Rosewater (вилучено Категорія:Уродженці Шосткинського району; додано Категорія:Уродженці Клишків за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Мілютін
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Анато́лійович Мілю́тін ( — Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1968 року в селі Клишки (Шосткинський район, Сумська область). Дитинство пройшло у селах біля Горлівки — Зайцеве, Травневе. Закінчив артемівську школу; здобув фах машиніста в Ясинуватському ПТУ; мешкав у місті Бахмут (Донецька область). 1988 року проходив службу в Німеччині, по демобілізації 12 років служив в Артемівському СІЗО-6. На пенсію вийшов у званні старшого прапорщика.

18 січня 2017 року підписав контракт на військову службу; молодший сержант, командир бойової машини-командир 3-го відділення 2-го взводу 2-ї штурмової роти 46-го окремого батальйону. Добре кухарював, готував для бійців свого підрозділу.

2 квітня 2019-го загинув у бою в обідню пору внаслідок мінометного обстрілу (за іншими даними — з гаубиць калібру 152 мм) позиції ВОП поблизу села Новозванівка Попаснянського району. Українські захисники вогнем з СПГ та кулемета зупинили висування двох піхотних ворожих груп, які відійшли під прикриттям мінометного вогню. Одна з мін калібру 120 мм влучила у бліндаж, загинули двоє бійців батальйону — Олександр та старший солдат Яна Червона.

4 квітня 2019 року похований у Бахмуті на кладовищі в районі М'ясокомбінату[2].

Залишились батьки, сестра (служить у тому ж підрозділі)[3], дружина, син і донька.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2019 від 17 травня 2019 року «значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ