-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сайгон Сергій Сергійович

Матеріал з Разом
Версія від 11:57, 9 квітня 2023, створена ua>Кантемира
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Письменник Шаблон:Однофамільці Сергій Сергійович Сайгон (справжне прізвище Лещенко; 29 листопада 1985, Дніпропетровська область) — російськомовний письменник з України, ветеран російсько-української війни. З квітня 2020 року - член та радник з питань внутрішньої безпеки партії Демсокира.[1]

У грудні 2020 року україномовний переклад Вікторії Назаренко його роману «Юпак» став лауреатом премії Книга року BBC 2020.[2][3]

Життєпис

Народився в 1985 році у Дніпропетровській області[4].

Вивчав політологію в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Служив у Збройних силах України із серпня 2015 до жовтня 2016 року. Служив розвідником у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Під час служби до жовтня 2016 року перебував у зоні АТО на напрямку фронту Невельське — Мар'їнка — Красногорівка — Докучаєвськ.

11 грудня 2020 року україномовний переклад роману «Юпак», зроблений Вікторією Назаренко, став переможцем премії Книга року BBC 2020 в категорії «художня література».[3]

Книги

Російською
  • Грязь [*khaki], 2018
  • Юпак, 2020 (Київ, Білка; україномовний переклад роману зроблений Вікторією Назаренко став переможцем премії Книга року BBC 2020)
Переклади українською
  • Сергій Сергійович Saigon. Юпак. Переклад з російської: Вікторія Назаренко. Київ: Білка. ISBN 978-617-7792-00-9[5]

Скандали

У 2020 році розгорівся скандал навколо переможця рейтингу BBC книга року у номінації «художня література» російськомовного-в-оригіналі роману Юпак Сергія Сергійовича Сайгона (перемогу здобув україномовний переклад зроблений Вікторією Назаренко). Зокрема, у інтерв'ю BBC Україна Сайгон, коментуючи російськомовність своїх книжок, виголосив суперечливі тези про те що «станом на сьогоднішній день він може писати книги виключно російською мовою», а також натякнув на вторинності сучасної української літератури, яку українці нібито не хочуть читати; такі заяви автора мали чималий розголос у грудні 2020 року в українському сегменті інтернету, де частина українських користувачів соцмереж засудила такі погляди Сайгона.[2]

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Відео

Шаблон:Бібліоінформація