-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Чибінєєв Валерій Вікторович

Матеріал з Разом
Версія від 13:33, 29 вересня 2023, створена ua>Максим Огородник
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Чибінєєв Валерій Вікторович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях ( посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media

Валерій Вікторович Чибінєєв Шаблон:Життєпис[1] — український розвідник[2], співробітник ГУ розвідки МО України. Військовик, підполковник Збройних сил України, командир роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади. Герой України.

Життєпис

Народився 3 березня 1988 року в Бердянську[3]. Рано втратив батьків, тому виховувався в школі-інтернаті[3][4].

Після 9 класу вступив до запорізького військового ліцею «Захисник». Потому вступив до Військової академії Сухопутних військ (м. Одеса)[5], звідки був переведений до Львівської академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, закінчивши її 2010 року. У військовому званні «лейтенант» продовжив військову службу 79 ОДШБр[4].

Російсько-українська війна

Валерій Чибінєєв з перших днів російської агресії став на захист територіальної цілісності та незалежності Батьківщини. У складі 1 аеромобільно-десантного батальйону брав участь у визволені міста Лиману Донецької області.

У червні 2014 року, під час ведення бойових дій в районі селища Бірюкове Луганської області, підрозділ, очолюваний Чибінєєвим, знищив ДРГ противника та взяв у полон двох терористів. У липні того ж року, поблизу селища Ізварине Луганської області, разом зі своїми побратимами витягнув з підбитого танка трьох військовослужбовців. У січні 2015 року обороняв Донецький аеропорт поблизу злітної смуги летовища.

У липні 2016 року, під час виконання бойового завдання на спостережному посту поблизу м. Авдіївки, в ході успішно проведених операцій групами снайперів під керівництвом Валерія Чибінєєва було знищено обслуги кулеметів та гранатометів та одного снайпера, загалом 12 підтверджених цілей. Наприкінці цього ж місяця зазнав поранення внаслідок обстрілу позицій артилерією терористів. Попри це продовжував керувати підрозділом, що дозволило утримати позиції попри численні атаки терористів та обстріли території ворожою артилерією.

Нагородні атрибути звання Героя України командиру роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ капітану Валерію Чибінєєву були вручені Президентом України Петром Порошенком під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.

Пізніше він продовжив службу в ГУР МОУ.

Інколи під час маршів розходилися шви й кровоточили рани, починалися болі. Але Валерій Чибінєєв рішуче заявляв: «Буду, як усі».[6]

Загинув 3 березня 2022 року. Спершу було оголошено, що Валерій загинув у боях за Гостомель поблизу Києва[7][8]. За даними ГУ МО України, Валерія було вбито під час виконання спецзавдання ГУ розвідки МО України[9].

За 3 роки до цього, у 2019 році, поліг його рідний брат, військовик Роман Чибінєєв, який загинув на Донеччині.

Поховали Валерія 11 березня на Берковецькому кладовищі. Залишилася дружина та маленька донька.

Державні нагороди

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2016) — за мужність, героїзм і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі[10].
  • Почесний громадянин Запоріжжя (23 серпня 2016).

Примітки

Джерела

Шаблон:Succession

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ