-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Свистович Мирослава Богданівна

Матеріал з Разом
Версія від 09:44, 9 червня 2023, створена ua>Leonst (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Миросла́ва Богда́нівна Свисто́вич (Шаблон:Н. ) — український громадський діяч, політик, колишній міський голова Ірпеня.

Життєпис

Закінчила економічний факультет Київського університету у 1996 році.

Була активною учасницею кампанії «Україна без Кучми» та Помаранчевої революції. На президентських виборах 2004 року очолювала Ірпінський виборчий штаб Віктора Ющенка[1].

Міський голова Ірпеня

Мирослава Свистович здобула перемогу на місцевих виборах 2006 року[2] і була оголошена ТВК міським головою Ірпеня в березні того ж року[3]. Тривалий час це рішення не оприлюднювалося через те що підтримуваний партією «Наша Україна» кандидат Олег Бондар подавав численні скарги до суду, вимагаючи визнання виборів недійсними.[4]

У своєму інтерв'ю 2014 року Мирослава Свистович стверджувала, що під час її перебування на посаді мера, їй пропонували 2 000 000 доларів лише за те, аби вона не протидіяла забудові заплави Ірпеня[5].

3 квітня 2007 року Ірпінська міська рада проголосувала за зняття Мирослави Свистович з посади, 5 червня Верховна Рада затвердила проведення виборів мера на 17 червня 2007 року[6].

В листопаді 2007 року її було поновлено на посаді Київським адміністративним апеляційним судом, проте до кабінету міського голови її так і не пустили.[7] За час судових процесів міська рада кілька разів збиралася для розв'язання земельних питань, депутатами було роздано кількадесят гектарів землі.[8]

Російсько-українська війна

Від початку російського вторгнення до України 2022 року разом з родиною перебувала у себе вдома, в Ірпені. Стала свідком першої фази битви за Ірпінь. Її квартира була пошкоджена вибухом російської міни, проте Мирослава та члени її родини дивом уникли поранень. 7 березня 2022 року разом з родиною евакуювалася до Києва. Під час евакуації, авто, в якому вона з донькою перебувала, було обстріляне російськими військовими. Водій-волонтер був убитий, а її донька отримала два кульові поранення, жодне з яких не зачепило життєво важливі органи. Російські військові відібрали її телефон, проте відпустили разом з донькою.[9][10]

З червня 2022 р. зайнялася волонтерською допомогою Збройним силам України, як керівник благодійного фонду «Вагамир»[11][12].

Особисте життя

Заміжня за громадським діячем Михайлом Свистовичем, пара виховує двох дітей: старшого сина Ярослава та молодшу доньку Ладу. Вся родина мешкає в однокімнатній квартирі у місті Ірпінь Київської області.

Є племінницею українського біофізика Миколи Колбуна, що був викрадений російськими військовими під час окупації Бучі 3 березня 2022 року та зник безвісти[13].

На початку 2014 року Мирослава навчалася в аспірантурі Національної академії державного управління при Президентові України.

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація