-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бубнов Володимир Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 14:24, 30 травня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Володи́мир Васи́льович Бубно́в — (*25 січня 1932 р. м. Глухів, Сумського району)  — журналіст, краєзнавець.

Біографія

Родина

Народився в родині службовців. Батько  — Бубнов Василь Олексійович, мати Галина Антонівна (у дівоцтві Кукса).

Період геноциду

Родина Володимира Васильовича пережила часи голодомору завдяки батькові, який будучи банківським службовцем отримував зарплатню срібними полтинниками, їх переплавляв на злитки і здавав до «Торгсину» (створене у 1931 і ліквідоване 1936 від російськомовного словосполучення «торговля с іностранцамі»), міняючи на їжу.

У 1934 році родина Бубнових переїхала до Сум. Батько родини пішов працювати на завод СМНВО ім. Фрунзе у відділі постачання. Де працював до початку Другої світової війни.

Німецька окупація

Навчатись пішов у школу № 2 під час німецької окупації у 1941 році. Перші жахливі враження німецької присутності сталися під час страти сумських підпільників, яких вішали на Червоній площі, на місці зруйнованої більшовиками Покровської церкви (німці перейменували на «Майдан Гітлера»).

Навчання

Після реокупації Сум у 1943 р. продовжив навчання. Закінчивши школу вступив до Харківського авіаційного інституту, по закінченню якого по розподілу потрапив до Омську, де працював на промислових підприємствах.

Повернення до Сум

У 1959 році за сприяння начальників українців, отримав дозвіл повернутися на Україну, де до самої пенсії працював на заводі Електрон.

Творчий доробок

Постійно друкувався у місцевій періодиці. Публікував статті на краєзнавчу тему. Особливу увагу приділив дослідженню діяльності сумського антифашистського підпілля. Школа яку закінчив, носила ім'я Бадаєвої. Володимир Васильович у дитинстві бачив, як німці вели на страту трьох дівчат і одна із них  — Марія Бадаєва.

Результатом тривалих досліджень стало написання книги «Суми у 1943—1945 роках: офіціоз та дійсність». Де автор викриває майже суцільну брехню у офіційних радянських виданнях про псевдо-досягнення комуністичної партії в організації партизанського та підпільного руху опору під час німецької окупації. На основі архівних документів викриває ганебне замовчування провалів та тотальне дезертирство вищих посадовців міста та області.

У передмові книги Володимир Васильович пише:


Сімейний стан

Одружений, має двох дітей  — доньку і сина, та онука з онучкою.

Див. також

Джерела