-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

MILAN (протитанкова ракета)

Матеріал з Разом
Версія від 23:53, 25 серпня 2023, створена ua>BunykBot (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Infobox Weapon MILAN (Шаблон:Lang-fr — легка піхотна протитанкова ракета) керована протитанкова ракета 2-го покоління класу земля — земля (керування по дроту) з франко-німецького консорціуму Шаблон:Iw (Aérospatiale (Франція), Messerschmitt-Bölkow-Blohm (Німеччина)).

Перебуває у серійному виробництві як основна європейська протитанкова зброя малого радіуса дії. З 1977 на озброєнні Бундесверу. Разом з американською системою BGM-71 TOW найбільш поширені протитанкові ракетні комплекси світу. MILAN використовується у 40 арміях світу.

Зараз заміщається ракетами Trigat та Spike.

Історія

Для потреб піхотних підрозділів розпочали розробляти легкий ракетний протитанковий комплекс на основі франко-німецької угоди від 12 квітня 1963 року. У 1971 були проведені випробування і 1972 розпочато серійне виробництво. За ліцензією виготовляється у Великій Британії, Іспанії, Індії. Комплекс MILAN майже відразу розпочали встановлювати на бойових машинах піхоти Франції AMX-10P, ФРН Marder І. Швидкострільність становить до 3 пострілів на хвилину. Бойова дальність модифікації MILAN 2 становить 75 — 1975 метрів. З 1980-х років стали використовувати інфрачервоний адаптер-приціл MIRA (Milan Infra-Rot Adapter), що дозволило використовувати комплекс MILAN цілодобово. Він виявляє ціль за 12.000 м, розпізнає за 5.000 м, ідентифікує за 3.000 м.

З 2006 випускається модифікація MILAN 3 з тепловізором. Модифікація MILAN ER з форсованою ракетою, цифровою системою стрільби має дальність враження 3000 м, де здатна пробити 1000 мм реактивної броні і 2000 мм залізобетону. Вірогідність попадання складає 93 % на 10.000 пострілів. Маршова швидкість 150—200 м/сек. Тривалість польоту на 2000 м складає 13 сек. Вага боєголовки 2,98 кг, вага вибухової речовини — 1,2-1,8 кг октолу (70-75 % октогену і 25-30 % тринітротолуолу).

В ракеті міститься 2г радіоактивного торію, що виділяється у навколишнє середовище при детонації.

Модифікації

  • Milan — одинарна комулятивна частина (1972)
  • Milan 2 — одинарна комулятивна частина, тепловізорний приціл MIRA (1984), на озброєнні армій Франції, Німеччини (1985)
  • Milan 2T — тандемна комулятивна частина (1993)
  • Milan 3 — тандемна комулятивна частина (1996)
  • Milan ER — подвійна комулятивна частина збільшеної дальності

Бойове застосування

Громадянська війна в Іраку

Німецький уряд надавав допомогу загонам Пешмерга для їхнього посилення в боротьбі з бойовиками Ісламської Держави. Взимку 2015 було вирішено передати 4 тисячі карабінів G36 та 6 мільйонів набоїв до них. Також було вирішено надати 200 ракет MILAN і п'ять бронетранспортерів Dingo ATF[1].

Російсько-українська війна

Франція надала Україні ракети Мілан після російського вторгнення в Україну[2]. На підставі непідтверджених відеоматеріалів мало місце застосування даних ракет українськими ЗСУ проти російських цілей[3].

В серпні 2022 року видання Армія Inform підтвердило застосування даних комплексів для відбиття російської агресії. Зокрема, українські військові користувались ними під час боїв проти рашистів в Чернігівській та Сумській областях[4].

Галерея

Оператори

Шаблон:Div col

Шаблон:Div col end

Україна

На тлі російського вторгнення в Україну 2022 року, уряд Франції між 28 лютим та 3 березням відправив в Україну «кілька десятків» одиниць ПТРК Мілан[5].

28 лютого про відправлення цих комплексів оголосив також уряд Італії[6].

В квітні 2022 року вийшов репортаж CNN в якому було показано інтенсивну підготовку Сил оборони України з використання ПТРК Milan-2[7].

Примітки

Посилання

Шаблон:Піхотна зброя ЗСУ-НГУ Шаблон:Авіатехніка MBB Шаблон:Ac Шаблон:Переробити Шаблон:Refimprove


Шаблон:Weapon-stub