-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кілінкаров Спірідон Павлович

Матеріал з Разом
Версія від 20:27, 11 серпня 2023, створена ua>Ahonc (→‎Біографія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спірідон Павлович Кілінкаров (нар. 14 вересня 1968, м. Луганськ, Українська РСР, СРСР) — народний депутат України V, VI, VII скликань, член фракції КПУ; колишній Голова комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 12.2012); колишній 1-й секретар Луганського ОК КПУ. Зрадник України, який переховується в Російській Федерації та виступає на пропагандистських каналах Кремля.

З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.[1]

Біографія

Народився 14 вересня 1968 року в місті Луганську. У 19751985 роках — навчався в Луганській СШ № 25.

1985–1987 р.р., 1989–1992 р.р. — студент Луганського машинобудівельного інституту, закінчив механічний факультет, інженер-технолог.

1987–1989 р.р. — служба у Радянській армії.

1989 р. — Луганський автоскладальний завод, відділ зовнішньої кооперації; вантажник.

В одному з передвиборчих інтерв'ю Кілінкаров розповідав, що бізнесом почав займатися ще в 1993 році, зокрема, ішлося про підприємство, що займалося ремонтом машин і автобусів.

1992–1995 р.р. — товариство «Союзавто» — начальник відділу постачання і збуту.

1995–1997 р.р. — голова комітету у справах сім'ї та молоді Жовтневого райвиконкому м. Луганська.

1997–1998 р.р. — студент магістратури державного управління Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Отримав фах магістра державного управління (1998).

1998–2006 р.р. — виконком Жовтневої районної ради у м. Луганську — помічник-консультант народного депутата України А. Д. Дорогунцова.

2006-2014 р.р.  — народний депутат України V, VI, VII скликання.

Член КПУ з січня 2001 року.

З травня 2001 року завідувач загального відділу Луганського обласного комітету Комуністичної партії України.

У 2002 р. обраний секретарем обласного комітету КПУ.

У 2003 р. обраний членом ЦК КПУ.

З травня 2005 р. і по березень 2014 року — перший секретар Луганського обласного комітету Комуністичної партії України

У 2014 році на дачі нардепа бійці батальйону «Айдар» знайшли зброю російського виробництва. Кілінкаров, своєю чергою, звинуватив «айдарівців» у нападі та розграбуванні його будинку.

За даними сайту «Миротворець», активно сприяв створенню так званій «Луганській народній республіці».

Постійно проживає в Москві. Регулярно бере участь у пропагандистському ток-шоу Володимира Соловйова на російському телебаченні.

Цікаво, що «МГБ» самопроголошеної «ЛНР» оголосило Кілінкарова в розшук.

Родина

Одружений. Має 3-х дітей. Дружина: Кілінкарова Ірина Сергіївна, 1967 р.н.

Діти: Кілінкаров Дмитро Спірідонович, 1996 р.н.

Кілінкарова Софія Спірідонівна, 2008 р.н.

Кілінкарова Дар‘я Спірідонівна, 2008 р.н.

Політична діяльність

Верховна Рада С.Кілінкаров-2013

1998–2006 — помічник-консультант народного депутата України А. Д. Драголюнцева.

З 2001 року — член КПУ.

Квітень 2002 кандидат в народні депутати України від КПУ, № 88 в списку. На час виборів: помічник-консультант народного депутата України, член КПУ.

У 2004 році Він став першим секретарем обкому Компартії України, прийшовши на зміну Володимиру Землякову.

05.2006-11.2007 — Народний депутат України 5-го скликання (від КПУ, № 13 в списку). Секретар Комітету з питань соціальної політики та праці (з 07.2006).

З 11.2007 — Народний депутат України 6-го скликання (від КПУ, № 15 в списку). Секретар Комітету з питань європейської інтеграції (з 12.2007).

У 2010 році висунуто кандидатів у мери від Комуністичної партії України. Набрав 48 тис. 117 голосів. За офіційними даними, відстав від переможця гонки Сергія Кравченка на 21 голос. Спиридон Кілінкаров результатів виборів не визнав.

З 12.2012 — Народний депутат України 7-го скликання (від КПУ, № 4 в списку). Голова Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики.

Примітки

Посилання

Шаблон:Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня Шаблон:Голови комітетів ВРУ VII скликання Шаблон:Бібліоінформація