-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бєліков Віталій Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 22:49, 20 вересня 2023, створена 2403:580c:2f5d:0:d3c:783e:21fb:3814 (обговорення) (→‎Життєпис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєліков Віталій Миколайович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях (посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media Віта́лій Микола́йович Бє́ліков (Шаблон:Н , м. Скадовськ, Херсонська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Макарове, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, старший лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1991 року в місті Скадовськ на Херсонщині, та був єдиною дитиною у батьків. У сім'ї військових його дід був учасником війни в Афганістані. Навчався у Скадовській загальноосвітній школі № 3. Відвідував різні спортивні секції, брав участь у районних шкільних спартакіадах. Продовжив навчання у філії Херсонського вищого училища фізичної культури на відділенні «Важка атлетика». Через отриману травму змушений був повернутись у звичайну міську школу. Захоплювався кульовою стрільбою, здобував призові місця у змаганнях. За прикладом діда, — кадрового офіцера, старшого техніка ескадрильї, — хотів стати військовим. За наполяганням матері закінчив кулінарний технікум, після чого поїхав до Львова й успішно здав вступні екзамени у військовій академії.

2012 закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Направлений для проходження подальшої служби на Закарпаття. Там зустрів свою майбутню дружину, — 2013 року одружився.

Старший лейтенант, командир взводу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1556, м. Мукачево.

10 травня 2014 відбув у відрядження в зону проведення антитерористичної операції, де виконував завдання із забезпечення продовольством українських військових на блокпостах у Станично-Луганському районі.

28 червня 2014-го о 14:15 між селами Нижня Вільхова та Комишне колона матеріального забезпечення потрапила у засідку, під обстрілом опинився водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП. Командир бойової машини старший лейтенант Бєліков, будучи пораненим, продовжив вести бій, прикриваючи своїх підлеглих. Отримані у бою поранення виявились несумісними із життям. Тоді ж загинув солдат Василь Наливайко, ще двоє бійців 128-ї бригади зазнали поранень[1][2].

Прим. У даних, що оприлюднені Міністерством оборони, місцем смерті зазначене село Макарове (Станично-Луганський район)[3].

Похований 2 липня на Алеї Героїв міського кладовища міста Скадовськ[4]. Без Віталія залишились батьки, дружина та 4-місячна донька Ксенія 2014 р. н.

Нагороди та звання

  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[5].
  • Рішенням 44-ї сесії Скадовської районної ради 6-го скликання від 11 липня 2014 № 755 присвоєне звання «Почесний громадянин Скадовського району» (посмертно).
  • Рішенням Скадовської міської ради № 819 від 31 липня 2014 присвоєне звання «Почесний громадянин міста Скадовська» (посмертно).
  • Рішенням Мукачівської міської ради від 28 травня 2015 року присвоєне звання «Почесний громадянин міста Мукачева» (посмертно).

Вшанування пам'яті

  • 24 серпня 2014 у Скадовську на будинку, в якому мешкав Віталій Бєліков, по вул. Сергіївській, 10, відкрито меморіальну дошку на його честь.
  • 19 лютого 2016 розпорядженням міського голови міста Скадовськ вул. Котовського перейменовано на вулицю Віталія Бєлікова.
  • 5 січня 2017 у Скадовську проведено перший турнір з футзалу серед шкіл Скадовського району — пам'яті Віталія Бєлікова[6].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ