Білий Василь Іванович (військовик)

Білий Василь Іванович
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Шаблон:Otherpersons Васи́ль Іва́нович Бі́лий (7 березня 1965, Краматорськ, Донецька область, УРСР — 29 серпня 2014, с. Червоносільське, Амвросіївський район Донецька область, Україна) — солдат батальйону НГУ «Донбас».

Біографія

Вивчився на кухаря. Після служби в прикордонних військах переїхав до міста Славутич на Київщину, де прожив понад 20 років, потім повернувся до Краматорська. Коли його рідне місто було захоплено російськими бойовиками, вирушив до Києва, де вступив до батальйону «Донбас», щоб захищати свою сім'ю і свій дім, гранатометник.

Солдат резерву 1-ї роти 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас».

У складі батальйону «Донбас» звільняв м. Попасну літом 2014 року. Брав участь у звільнені м. Іловайська.

29 серпня 2014 року загинув при виході з оточення поблизу Іловайська. Під час героїчного прориву «зеленим коридором», у складі колони  угруповання Українських військ, попав у засідку під с. Червоносільське. Сили та засоби проти  танків 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ виявились не рівні.

Вдома залишилися дві дорослі доньки й онука.

Нагороди та відзнаки

• Звання «Почесний громадянин міста Славутич» (28 жовтня 2014, посмертно)
• Орден «За мужність» III ступеня (31 жовтня 2014, посмертно)
• 2 березня 2016 року в Краматорську Василю Білому відкрито пам'ятний знак
• Нагрудний знак «За доблесну службу» (3 березня 2021, посмертно)

Джерела

• Білий Василь Іванович
• Слово о друге // Портал Славутича slavutich.cn.ua, 3 вересня 2014 Шаблон:Ref-ru
• Вандали розбили пам'ятний знак герою АТО
• Донецька ОДА