-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Болтушенко Андрій Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 21:20, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Болтушенко Андрій Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрі́й Володи́мирович Болтушенко (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1984 року. Закінчив Піщанську ЗОШ. Перед війною поступив до Дніпропетровської будівельної академії, до призову працював у службі безпеки єврейського центру «Менора» в Дніпропетровську.

В часі війни — доброволець, солдат, кулеметник 1-ї роти 1-го батальйону 25-ї Дніпропетровської повітрянодесантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). З 29 березня 2014-го знаходився під Амвросіївкою, брав участь у багатьох операціях.

Загинув під час спроби батальйону 25-ї бригади взяти штурмом місто Шахтарськ внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви в парку Шахтарська Артема Джубатканова, Євгена Сердюкова, Олексія Сєдова, Станіслава Трегубчака, Петра Федоряку, Халіна Володимира та, можливо — Володимира Самишкіна. Вважається зниклим старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович — тіло не ідентифіковане.

Вивезли з Шахтарська тільки через два місяці, до того часу був тимчасово похований на окраїні м. Шахтарського місцевими жителями. Упізнаний рідними по татуюванні і по військовому квитку. Знайшли Андрія з кулеметом в руках. Поховали Андрія 17 жовтня в рідному селі Орлівщині Новомосковського районна.

Залишились мама, дружина Ганна та донька Богдана, дві сестри, племінники.

Нагороди та вшанування

  • 14 березня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • Відкрито меморіальну дошку на його честь травнем 2016-го у Піщанській ЗОШ
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 6
  • 2020 року в Піщанській ЗОШ відбулися перші змагання з гирьового спорту честі Андрія Болтушенка
  • вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України
  • в Піщанці його іменем пойменовано вулицю.

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ