Жінки під час російсько-української війни

Жінка з травмами обличчя після нападу російських військ на житловий будинок у Києві

Жінки беруть активну участь у різноманітних ролях під час російсько-української війни, яка почалася у лютому 2014 року.

Перша леді України Олена Зеленська заявила, що «наш опір, як наша майбутня перемога, набула особливо жіночого обличчя», і похвалила українських жінок за службу в армії, виховання дітей у військовий час та надання основних послуг.

Під час окупації й анексії Криму

За словами Зареми Барієвої, з 2014 року Кримськотатарський ресурсний центр зареєстрував цілий ряд репресивних дій щодо жінок. Так, відомо про 18 обшуків, проведених у журналісток, блогерок і навіть вчительки кримськотатарської мови. П'ять жінок притягнено до кримінальної відповідальності за громадянську активність, відкрито 21 адміністративну справу. Російські силовики здійснили три спроби притягнення до кримінальної відповідальності (на щастя, всі три жінки наразі на свободі), на двох переселенок з Криму на півострові чекає заочний арешт. Є відомості про два випадки тиску на адвокаток та один — насильницького викрадення активістки з метою залякування. Найгіршим проявом свавілля окупантів стали 12 смертей громадських активісток за нез'ясованих обставин. Особливо прискіпливу увагу російські силовики приділяють членкиням забороненого з 2016 року Меджлісу кримськотатарського народу та його місцевих філіалів. Під юридичне переслідування та залякування потрапили 4 членкині Меджлісу та понад 200 його місцевих активісток. 26 делегаток Курултаю кримськотатарського народу були змушені обмежити свою активність через погрози їхнього переслідування.

Від імені цих жінок виступила адвокатка Еміне Авамілєва, яка проживала на окупованому півострові. Вона та інші активісти забороненого окупантами Меджлісу перебувають під постійною увагою ФСБ та прокуратури. Найпоширенішою практикою стала масова розсилка «застережень про неприпустимість порушення законодавства» напередодні пам'ятних дат — Дня незалежности України, Дня пам'яті жертв депортації кримських татар, Дня кримськотатарського прапора тощо. Втім Авамілєва підкреслила, що вона та інші активістки не відмовляться і надалі працювати над розвитком національної ідентичности кримських татар.

Війна на сході України

Під час війни значно збільшилася кількість жінок, які служать в українській армії, при цьому кілька посад, які були зарезервовані лише для чоловіків, стали доступними і для жінок. До 2016 року 8,5 % українських військових становили жінки, а до березня 2021 року їхня кількість зросла до понад 15 %.

Жінки в українській армії все ще стикаються зі значним рівнем дискримінації та стигматизації, як формально, так і з-за відсутности належної уніформи та декретної відпустки, а також від своїх однополчан. Домагання та сексуальне насильство щодо солдаток є поширеним і рідко повідомляються чи розслідуються.

Насильство проти жінок, як цивільних, так і військових, було важливою проблемою під час російсько-української війни, причому рівень зґвалтування та домашнього насильства був широко поширеним. У 2014 році рівень сексуального насильства зріс майже вдвічі порівняно з 2007 роком.

Російське вторгнення в Україну

Значна кількість жінок зголосилася воювати на користь українських військ у відповідь на російське вторгнення. Міа Блум і Софія Москаленко з Університету штату Джорджія заявили, що «українські жінки історично насолоджувалися незалежністю, яка не поширена в інших частинах земної кулі», і що «Україна пропонує унікальне уявлення про роль, яку жінки можуть відігравати у захисті нації та як власних лідерів».

Жінки відіграли важливу роль як журналістки під час російського вторгнення. Лінн Елбер з Associated Press заявила, що «присутність жінок, які висвітлюють в Україні, відбувається на тлі традиційних ролей та очікувань», але ця присутність «змінила природу репортажів про війну. Вони охоплюють тактику війни, але дають рівні міра до її плати». Станом на 23 березня двоє з п'яти журналістів, що підтверджено були вбиті під час російського вторгнення, були жінками: Олександра Кувшинова та Оксана Бауліна.

Див. також

• Гуманітарна ситуація в зоні російсько-українського конфлікту
• Жінки в Україні