Жінки під час російського вторгнення в Україну 2022 року

Українська поліцейська з двома жінками в Києві 16 березня 2022 року

Жінки активно беруть розмаїту участь від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Перша леді України Олена Зеленська заявила, що «наш опір, як і наша майбутня перемога, набули виразно жіноче обличчя», і висловила шану українським жінкам за службу в армії, виховання дітей у військовий час та надання основних послуг.

Військовички

З початком російсько-української війни в 2014 році відбулося значне зростання ролі жінок в українському війську, включаючи доступ до посад, які були раніше зарезервовані лише для чоловіків. Вони стали доступними і для жінок, а загальна кількість жінок, які приєдналися до Збройних сил України, зросла більш ніж вдвічі. Однак дискримінація та переслідування залишилися серйозними проблемами в середовищі українських військових. У відповідь розгорнувся жіночий волонтерсько-мілітарний рух (з такими ініціятивами, як Жіночий ветеранський рух, Невидимий батальйон, Українська Жіноча Варта).

У відповідь на вторгнення значна кількість жінок зголосилася воювати у складі ЗСУ. Міа Блум і Софія Москаленко з Університету штату Джорджія заявили, що «українські жінки історично мали незалежність, яка не поширена в інших частинах земної кулі», і що «Україна пропонує унікальне уявлення про роль, яку жінки можуть відігравати у захисті нації та як власне лідерки».

Журналістки

Жінки відіграють важливу роль як журналістки під час російського вторгнення. Лінн Елбер з Associated Press заявила, що «присутність жінок, які висвітлюють події в Україні, відбувається на тлі традиційних ролей та очікувань», але ця присутність «змінила природу репортажів про війну. Вони охоплюють тактику війни, але дають рівні міра до її плати». Станом на 23 березня двоє з п'яти журналістів, загибель яких під час російського вторгнення підтверджена, були жінками: Олександра Кувшинова та Оксана Бауліна.

Журналістки зіткнулися з особливими труднощами під час російського вторгнення. Foreign Policy цитує журналістку Українського радіо Ірину Славінську, яка сказала після смерти Кувшинової: «На жаль, це часто трапляється з українськими журналістками на війні», які, за її словами, змушені обирати між тим, чи залишитися в зоні конфлікту, щоб працювати, чи втекти зі своїми родинами, на додаток до загрози сексуального насильства.

Військові злочини та насильство проти жінок

ВІд початку вторгнення російська армія чинить згвалтування українок усіх вікових груп на тимчасово окупованих територіях, використовуючи сексуальне насильство як зброю війни. Українські народні депутатки Леся Василенко, Альона Шкрум, Марія Мезенцева та Олена Хоменко заявили, що більшість літніх жінок в окупованих Росією містах були страчені після зґвалтування або вдалися до самогубства.

Маріупольська міська рада заявила, що російські війська примусово депортували з міста до Росії кілька десятків тисяч українських жінок і дітей.

Авіаудар по лікарні в Маріуполі був спрямований по пологовому відділенню.

Цивільні українки

Цивільні українки зіткнулися зі значними небезпеками та проблемами під час війни. Ромки стикалися з особливим рівнем дискримінації, часто їм відмовляли у статусі внутрішньо переміщених осіб.

Криза в освіті жінок та дівчат

Порушене функціонування системи освіти перекладає на матерів завдання домашнього навчання. Особливо постраждали ромки, оскільки їхня освіта не заохочувалася і до вторгнення.

Репродуктивне здоров'я

Юна біженка на вокзалі Перемишля в Польщі

Репродуктивне здоров'я, включаючи охорону здоров'я вагітних, в Україні зазнало значних порушень через російське вторгнення. Міжнародна федерація з прав людини заявила, що російське вторгнення «справляє серйозний вплив на жінок, дівчат і маргіналізоване населення в Україні та ставить під загрозу їхнє сексуальне та репродуктивне здоров'я та права». Керолайн Нокс, голова Комітету з питань жінок і рівності британського парламенту, заявила, що «жінки, які врятувалися від війни, втратили доступ до важливих медичних послуг. Вагітні та годуючі жінки часто не можуть отримати доступ до життєво важливих допологових та післяпологових послуг або знайти місця для безпечних пологів».

Сурогатні матері в Україні також повідомили про серйозні проблеми, викликані російським вторгненням.

Попри це, навіть поширення інформації про згвалтування українок, у Україні з'являлися антиабортні петиції.

Українські біженки

Цивільні біженки в Маріуполі, 12 березня 2022 року

Жінки становлять більшу частку українських біженців, які тікають від війни. Юлія Гріс, єдина раввинка в Україні, була змушена покинути країну через російське вторгнення.

Біженки також стикалися з дискримінацією та сексуальним насильством за межами України. 22 березня Amnesty International заявила, що «з'являються повідомлення про ґендерне насильство щодо жінок і дівчат, які викликають особливе занепокоєння» з точки зору захисту біженців у Польщі. Польські правозахисні групи «спостерігали, як чоловіки в Любліні агресивно наближаються до жінок з України, пропонуючи їм транспорт та проживання». Рухи проти абортів у Польщі також націлили на біженок свою пропаганду та дезінформацію.

Інше

У російському антивоєнному русі

Акція протесту проти вторгнення в Україну (Москва, 24 лютого 2022 р.)

Жінки зіграли значну роль в антивоєнних протестах 2022 року в Росії. Феміністський антивоєнний спротив був започаткований після початку вторгнення. Група очолила акції протесту до Міжнародного жіночого дня 8 березня, протестуючи біля монументів Великої Вітчизняної війни в декількох містах РФ. Проти війни виступив і Союз комітетів солдатських матерів Росії.

«Медуза» заявила, що «здебільшого цим жінкам загрожує справжнє насильство та серйозне ув'язнення». Жінки та ґендерні меншини, які протестували проти війни, зазнали жорстокости з боку російської поліції, включаючи погрози секснасильством.

Транс-жінки

Трансґендерні та небінарні люди зіткнулися з дискримінацією в результаті війни. Транс-жінки, які намагалися виїхати з України, стикалися з тим, що їх примушували роздягатися і піддавали фізичним оглядам на контрольно-пропускних пунктах, а також забороняли виїхати як біженкам. У деяких випадках трансґендерам рекомендували не мати при собі посвідчення особи, щоб уникнути цілеспрямованих переслідувань під час спроби виїхати з України. Деякі транс-люди, які застрягли в Україні, повідомили, що збільшення доступної зброї через російське вторгнення призвело до збільшення насильницьких погроз щодо транс-людей.

Див. також

• Жінки на війні на сході України
• Сексуальне насильство під час російсько-української війни
• Гуманітарна ситуація в зоні російсько-українського конфлікту