-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бутусов Юрій Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 08:18, 11 липня 2023, створена 2403:580c:2f5d:0:8922:28de:4a55:2717 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бутусов Юрій Юрійович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ю́рій Ю́рійович Буту́сов (13 березня 1989, Чернігів, Українська РСР — 16 лютого 2015, Дебальцеве, Україна) — український військовий, капітан, командир групи спеціального призначення 3-го полку спеціального призначення (Кропивницький), лицар ордену Богдана Хмельницького III ступеня та ордену «Народний Герой України» (посмертно).

Життєпис

Навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львові.

Брав участь у війні на сході України.

Група Юрія Бутусова була однією з перших перекинута до Сектору Д. Юрій брав участь у всіх боях за взяття Савур-Могили.

Його група брала участь у блискавичному захопленню Благодатного.

17 серпня 2014 року привів підкріплення десантників полковника Потєхіна і підполковника Олександра Мельниченка на Савур-Могилу.

24 серпня 2014 року одним з останніх українських воїнів вийшов з Кутейникового.

14 лютого 2015 року його група, одна з чотирьох груп 3-го полку спецпризначення, була перекинута до Сектору С для забезпечення проходження колон з Луганського до Дебальцева. Провів декілька рейсів.

16 лютого 2015 року забезпечував вихід української колони з пораненими та загиблими з-під Дебальцевого. У колоні з підсилення був лише один БТР і БМП. В районі Новогригорівки бронетранспортер було підбито. Юрій Бутусов зумів вибратися Із підбитого бронетранспортеру разом з Вадимом Довгоруком. Сам мав важкі рани тіла, і йому практично відірвало руку. Загинув від ран під бронетранспортером, тримаючи гранату в руці[1][2][3]. Разом з ним загинув старший сержант 3-го полку Віталій Федитник і військовий кореспондент ТРК «Бриз» Дмитро Лабуткін. У полон тоді потрапили п'ятеро, з них старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков перебували там 5 років[4].

Похований 25 березня 2015 році в місті Чернігів.

Без Юрія Бутусов лишилися батьки, дружина, та маленька донька.

Нагороди та вшанування

13 жовтня 2015 року у центрі міста Бахмача, на площі Героїв Майдану, урочисто відкрито меморіальну плиту на честь капітана Юрія Бутусова. https://3polk.info/nebesne-vijsko/butusov-yurij-yurijovych-2/ Рішенням Бахмацької міської ради 2-ї сесії сьомого скликання від 4 грудня 2015 року на честь капітана Юрія Бутусова перейменовано вулицю у місті Бахмачі (колишня назва – “вулиця Кооперативна”). https://3polk.info/nebesne-vijsko/butusov-yurij-yurijovych-2/ http://golospris.net.ua/125-u-bahmach-pereymenovano-vulic-ta-provulki.html

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ