-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Вагоровський Едуард Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 21:20, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Вагоровський
Едуард Миколайович Вагоровський
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Едуард Миколайович Вагоровський (1965, м. Рубіжне, Луганська область — 24 лютого 2022, с. Озерне, Житомирська область) — український військовик (підполковник). Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Едуард Вагоровський народився 26 лютого у 1965 році у місті Рубіжному Луганської області.

Із дитинства мріяв стати військовим. Після школи він вступив у Ставропольське вище військово-авіаційне училище льотчиків і штурманів. Після закінчення училища рік прожив в Оренбурзькій області, де проходив службу в навчальному полку. Після цього його відправили в селище Озерне, що в Житомирській області. У 38 років звільнився в запас, маючи звання підполковника. Та коли в 2014 році розпочалась російська збройна агресія проти України, повернувся на службу[1].

24 лютого 2022 року загинув, виводячи українську військову авіацію з-під ракетного удару. Дав можливість іншим піднятися в повітря[2][3].

Похований 28 лютого 2022 року в Озерному на Житомирщині[4].

Нагороди

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Примітки

Джерела


Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Герої України

Шаблон:Учасники РУВ