-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Валявський Ілля Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 21:20, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валявський Ілля Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ілля́ Васи́льович Валя́вський (Шаблон:Н 28 липня 1978 — Шаблон:С 17 червня 2014, Металіст, Луганська область) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився в селі Михальча Сторожинецького району[1] (в Українському Меморіалі зазначено село Заволока Сторожинецького району Чернівецької області). Закінчив середню школу села Михальча. У 1996 році призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ; через 5 місяців служби був звільнений — за станом здоров‘я у запас. Працював водієм швидкої допомоги в Чернівцях, потім — на підприємстві по утилізації та вивозенню твердих побутових відходів. Проживав з родиною у селі Дубове Сторожинецького району.

Квітнем 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Солдат 3-го батальйону окремої тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади. З травня 2014-го брав участь в антитерористичній операції.

Загинув 17 червня 2014 року у бою під Металістом на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[2] У підбитому БТРі загинув весь екіпаж і десант, серед яких були також Максим Доник, Ігор Крисоватий, Ілля Леонтій, Віктор Мігован, Юрій Мізунський, Віктор Піцул, Владислав Файфура і Володимир Якобчук.

Залишились дружина Марина та 2-річний син Павло, батьки Василина Миколаївна й Василь Павлович, брат Роман й наймолодший брат і сестра Наталія.[3][4]

22 червня 2014-го поховали Валявського Ілька у селі Заволока на Сторожинеччині, де він мешкав.

Нагороди та вшанування

  • 2 серпня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — Валявський Ілля нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).[5]
  • 8 травня 2015 року в селі Михальча на фасаді будівлі ЗОШ (вулиця Героїв Майдану, 22) відкрито меморіальну дошку честі Іллі Валявського[6].

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub

  1. ↑ http://molbuk.ua/tema/75345-osyrotily.html

  2. ↑ http://dt.ua/UKRAINE/unochi-na-luganschini-vbito-15-ukrayinskih-silovikiv-dolya-sche-13-nevidoma-145356_.html Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома
  3. ↑ https://ngua.org/people/484

  4. ↑ http://storozhinecka-rda.gov.ua/novyny/spohady-pro-illyu-valyavskoho-vin-posadyv-derevo-pryviv-na-svit-syna-a-krynytsi-ne-vstyh-vykopaty/23691.html

  5. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/6312014-17512

  6. ↑ https://ukraine-memorial.org/ua/biography/valyavskiy-illya-vasilovich/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Валявський_Ілля_Васильович&oldid=10974