-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ващеня Іван Петрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:22, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ващеня Іван Петрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Іва́н Петро́вич Ваще́ня (1975—2014) — солдат Збройних сил України учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1975 року в селі Туричани (Волинська область); виростав з чотирма братами. Закінчив школу та Рожищенський коледж. Створив сім'ю, з дружиною ростив дітей.

Мобілізований, механік-водій танку 51-ї механізованої бригади.

17 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення терористів.[1][2] Снайпери противника порозбивали приціли і перископи, машина опинилася в безпорадному стані, стріляти було можливо тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж встиг зробити постріли у бік ворога, але не влучив.[1][2] Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж вирішив підірвати танк.[3] Разом із Іваном Ващенею загинув командир танку Крохмаль Володимир Антонович.

Похований Іван Ващеня у рідному селі Туричани.

Родина

Вдома у Івана Ващені залишилися вдова Людмила Іванівна та дочка Христина і син Максим — 2000 та 2003 року народження[4]. У Тельчі — мама Ольга Вашеня.

Нагороди та вшанування

  • 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • 11 березня 2016 року на будівлі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького відкрито та освячено меморіальну дошку Івану Ващені та В'ячеславу Іонову
  • центральна вулиця села Тельчі, де він навчався, перейменована у вулицю Івана Вашені.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ