-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гавеля Богдан Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 13:24, 15 червня 2023, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гавеля Богдан Васильович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Богда́н Васи́льович Гаве́ля (, Кременчук, Полтавська областьШаблон:ДС, Маріуполь, Донецька область) - сержант Збройних сил України, гранатометник 3 аеромобільно-десантного взводу, 8 аеромобільно-десантної роти, 3 аеромобільно-десантного батальйону військова частина ПП В4174.

Життєвий шлях

Закінчив Кременчуцьку ЗОШ №31 м. Кременчука в 1991 році, ПТУ № 29 м. Кременчука в 1992 році, Кременчуцький політехнічний університет ім. М. Остроградського у 2003 році. По спеціальності економіст-менеджер .

Доброволець, мобілізований 7 серпня 2014-го, гранатометник, 79-та окрема аеромобільна бригада.

В 3-му батальйоні («Фенікс») 79-ї аеромобільної бригади у Б. Гавелі був позивний «Бодя». Він часто говорив про те, що воює за мир для родини і хоче, аби його донька жила в нормальній країні[1].

4 лютого 2015-го загинув під час проведення пошуково-ударних дій — потрапив у засідку терористів біля села Широкине: група військовиків була направлена для перевірки виконання Мінських домовленостей. Увійшовши в Широкине, вояки потрапили у засідку та були обстріляні з протитанкової й стрілецької зброї, коли в бойову машину поцілили з гранатомета[2]. Богдан був у ній за кулеметом. Разом з Богданом загинув солдат О. Зайченко.[3]

Без Богдана залишилися батьки та донька.

7 лютого 2015 року похований на Свіштовському кладовищі в місті Кременчук.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]
  • відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня (посмертно, 21.10.2015)

Вшанування пам'яті

  • 24 жовтня 2015-го в кременчуцькій ЗОШ № 31 відкрито меморіальні дошки випускникам Олексію Борищаку, Богдану Гавелі, Юрію Гудзенку та Антону Кирилову[5][6].

Джерела

  1. http://www.oblrada.pl.ua/index.php/the-news/5762

  2. http://www.oblrada.pl.ua/index.php/the-news/5762

  3. https://memorybook.org.ua/4/gavelya.htm

  4. https://zakon.rada.gov.ua/go/282/2015

  5. https://np.pl.ua/2015/10/u-kremenchutsi-vidkryly-memorialni-doshky-polehlym-vijskovym-v-ato/

  6. Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.10.2015 № 616 «Про увічнення пам’яті Гавелі Б.В., Борищака О.А., Кирилова А.С., Гудзенка Ю.О. в м. Кременчуці»

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub