-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ганічев Сергій Олексійович

Матеріал з Разом
Версія від 09:58, 24 жовтня 2022, створена ua>Леонід Панасюк (→‎Вшанування пам'яті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганічев Сергій Олексійович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Олексі́йович Га́нічев (Шаблон:Н26 серпня 1984 Кривий Ріг — Шаблон:С7 серпня 2014 с. Мар'янівка, Старобешівський район Донецька область) — сержант, командир ІІ стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 40-го БТрО «Кривбас» Сухопутних військ Збройних Сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

Життєпис

Навчався Сергій Ганічев у Криворізькій загальноосвітній школі № 119. Закінчив «Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості» за спеціальністю інженер, механік металургійного обладнання. Працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг» у цеху виробництва виливниць, обрубником.

Обставини загибелі

В зоні АТО перебував з 7 червня 2014 року в Старобешевському районі Донецької області. 7 серпня 2014 року була передислокація 40 БТО до Іловайська. Ввечері відправились на бойове завдання в Степано-Кринки, а вночі потрапили в засаду. Працювали снайпери. Сергій Ганічев прикривав вогнем товаришів, сам не вийшов, бився до останнього, відводив противника за собою, дав можливість евакуювати поранених[1].

З 7 серпня 2014 року вважався зниклим безвісти, 20 серпня 2014 знайдений загиблим у зоні антитерористичної операції[2][3]. Поховали Сергія Олексійовича Ганічева на Алеї Слави Центрального цвинтаря[4]. Залишились дружина Ірина і дочка.

Вшанування пам'яті

  • У Саксаганському районі Кривого Рогу 25 вересня о 10:00 на фасаді КЗШ № 119, у якій навчався Сергій, відкрито меморіальну дошку на честь Ганічева[5]. Напис на дошці:
  • Вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[6]
  • його портрет розміщений на на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 18.

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (посмертно).[7]
  • медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • відзнака міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
  • відзнака 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub