-
Георгій Хвічія
| Георгій (Гіоргі) Хвічія გიორგი ხვიჩია | |
|---|---|
 Полковник армії Грузії | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Гео́ргій (Гіо́ргі) Хвічія (Шаблон:Lang-ka, Шаблон:Н — Шаблон:† Шаблон:ДС) — грузинський і український військовик, полковник армії Грузії, доброволець УНА-УНСО, Добровольчого українського корпусу та батальйону «Карпатська Січ». Учасник воєн за незалежність Грузії та України.
Життєпис
Народився в Тбілісі. Брав участь у війнах у Південній Осетії та Абхазії на початку 1990-х у складі воєнізованої організації «Мхедріоні». Під час битви за Сухумі у вересні 1993 був поранений у ногу та обличчя, внаслідок чого втратив око[1].
Дослужився до звання полковника в грузинській армії. Обороняв Грузію від російської агресії у 2008 році. Очолював диверсійні групи, що діяли на окупованих Росією територіях Грузії.
У 2014 році приїхав в Україну, щоб допомогти боротися проти російських окупантів. Свою мотивацію пояснював так: «Українці допомагали нам, коли війна прийшла в наш дім, тож моїм обов'язком є допомогти вам тепер»[2]. Приєднався до УНА-УНСО, із членів якої був сформований 131-й окремий розвідувальний батальйон. Пізніше воював у складі Добровольчого українського корпусу та батальйону «Карпатська Січ». Мав псевдо «Єгер»[3].
Брав участь у боях за Донецький аеропорт, де дістав поранення в ногу. Тривалий час лікувався, переніс сім важких операцій. Також страждав від цукрового діабету. Після лікування повернувся на фронт, де перебував до самої смерті. Помер 30 червня 2016 року. Похований у Тбілісі на Пантеоні у Сабуртало[1].
Незадовго до смерті, у 2016 році повінчався з українкою Ларисою. Планував створити Молодіжний вишкільний центр «Карпатської Січі»[3].
Нагороди
- Орден Вахтанга Горгасалі (Грузія);
- За даними грузинських ЗМІ, також був нагороджений низкою українських орденів[1].
Примітки
Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Exclusive: «ყველაზე საშინელი სისასტიკე იყო, როცა სამარხში ჯვარზე თმებით მიბმული ქალები ვნახეთ» — დოდო გუგეშაშვილი აფხაზეთის ომსა და ქართველ გმირებზე // Primetime.Ge
- ↑ Полковник Георгій Хвічія // Газета «Незборима нація»
- ↑ 3,0 3,1 Пастух Б., Манчура Ол., Кучерук Ол. Скріплені кров'ю. — Київ, 2022