-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гончарук Микола Павлович

Матеріал з Разом
Версія від 10:33, 31 липня 2022, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гончарук Микола Павлович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Мико́ла Па́влович Гончару́к (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився в селі Голики, у Славуті закінчив школу та ліцей, проживав з сім'єю у місті Южноукраїнськ.

Мобілізований, солдат, водій-номер обслуги 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади.

Загинув 21 травня 2015-го близько 21-ї години поблизу села Ленінське Амвросіївського району під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту 0317 терористами. Тоді ж поліг Олександр Завалко.

Без Миколи лишилися дружина, двоє дітей, батьки, сестри та брати.

Похований в селі Голики.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 132/2016 від 8 квітня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесний громадянин міста Славута (посмертно)
  • 29 січня 2016-го у славутській ЗОШ № 1 відкрито та освячено меморіальну дошку честі Миколи Гончарука
  • 21 травня 2016-го у селі Голики відкрито надмогильний пам'ятник Миколі Гончаруку.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub