-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Дейкун Іван Вікторович

Матеріал з Разом
Версія від 21:25, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Дейкун
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н Ві́кторович Дейку́н (1978—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1978 року в селі Іллінецьке Іллінецького району Вінницької області, жив у місті Новоукраїнка (Кіровоградська область). Працював в аграрних підприємствах.

Від 27 квітня 2018 року служив за контрактом у 179-му центрі військ зв'язку, потім — Новоукраїнському РВК, радіотелефоніст вузла зв'язку та телеформатизації. Відкомандирований до 28-ї бригади; старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 1-го механізованого батальйону. Брав участь у боях за Новотроїцьке, Богданівку, Маріуполь.

6 жовтня 2019 року в пообідню пору під час бойового чергування на опорному пункті поблизу Красногорівки внаслідок обстрілу з великокаліберного кулемета зазнав кількох кульових поранень грудної клітки, це спричинило сильний крововилив у легені. Помер за кілька хвилин у реанімобілі (від больового шоку і втрати крові). Противник обстрілював позиції біля Красногорівки з напрямку селищ Трудівських (Петровський район Донецька) зі снайперської та стрілецької зброї.

10 жовтня 2019-го похований у Новоукраїнці[2].

Без Івана лишились мама, цивільна дружина та син 2003 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 19/2020 від 21 січня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ