-
Жуков Олег Анатолійович
Олег Жуков | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Оле́г Анато́лійович Жуќов (1977—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис
Народився 1977 року в місті Краматорськ (Донецька область). 2003 закінчив Донбаську державну машинобудівну академію — за спеціальністю «обробка металів тиском», інженер-технолог. Працював на Старокраматорському машинобудівному заводі — слюсарем, інженером-конструктором, маркетологом, по тому — начальником виробничо-диспетчерського відділку та старшим майстром виробничої дільниці верстатних робіт.
26 грудня 2018 року вступив на військову службу за контрактом; солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти, 1-й механізований батальйон 54-ї бригади.
4 липня 2019-го загинув в передвечірню пору близько хутора Вільний (Золоте-4, що входить до складу міста Золоте), від кулі снайпера в голову під час ворожого обстрілу.
Похований у Краматорську, на кладовищі мікрорайону Жовтневий.
Без Олега лишилися мама і брат.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[2]