-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Іванченко Євген Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 21:28, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванченко Євген Миколайович
UA-OR7-MSGT-GSB-H(2015).png СтаршинаШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Євге́н Микола́йович Іва́нченко (21 травня 1978, Ватутіне, Черкаська область — 8 серпня 2015, Широкине, Волноваський район, Донецька область) — учасник АТО. Старшина 2 статті. Стрілець. Оператор протитанкового взводу. 501-й окремий батальйон морської піхоти. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджено відзнакою «За особливі заслуги перед Черкащиною» (серпень 2015)[1].

Життєпис

Закінчив Ватутінську загальноосвітню школу № 2 (1993). Був призваний на військову службу 25 квітня 2015 року

Обставини загибелі

Загинув 8 серпня 2015 року від вогнепального поранення у голову поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область) у стрілецькому бою з диверсійно-розвідувальною групою противника[2].[3].

Місце поховання: м. Ватутіне, Черкаська область.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року[4]«за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

13 жовтня 2015 року в приміщенні Ватутінської загальноосвітньої школи № 2 була встановлена пам'ятна дошка на честь загиблого випускника[5].

Сімейний стан

Залишилися батьки, сестра та двоє дітей — син і донька[6].

Вшанування пам'яті

У Ватутіному існує вулиця Євгена Іванченка[7].

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ