-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ільїн Віталій В'ячеславович

Матеріал з Разом
Версія від 14:53, 18 травня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільїн Віталій В'ячеславович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Віта́лій В'ячесла́вович Ільї́н ( — Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України.

Короткий життєпис

Батько, В'ячеслав Петрович, працював трактористом; мати, Алла Василівна, доглядала за дітьми в будинку-інтернаті. Віталій добре малював, захоплювався важкою музикою та бджолярством. Здобув професію будівельника в Бердянському технічному ліцеї. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ; служив за контрактом з 2013 року. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 93-ї бригади. З травня 2014-го перебував у зоні бойових дій; на початку липня побував удома в короткотерміновій відпустці.

Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.

3 вересня 2014-го тіло Ільїна разом з тілами 96 інших загиблих привезено до дніпропетровського моргу.

Упізнаний бойовими товаришами та родичами. Похований у селі Панфілівка.

Без Віталія лишились батьки, старший брат В'ячеслав.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub