-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Камаганцев Анатолій Валерійович

Матеріал з Разом
Версія від 19:48, 19 червня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камаганцев Анатолій Валерійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Анато́лій Вале́рійович Камага́нцев (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.

Життєпис

1985 року родина Камаганцевих переїхала в Амурську область, проживали у військовому містечку. 1987-го батько Анатолія Валерій Аркадійович загинув на будівництві Байкало-Амурської магістралі, сім'я повернулася до Кривого Рогу. 1995 року переїхала до Грузького (Криворізький район), де Анатолій здобув середню освіту. 1997-го пішов працювати різноробом рільничої бригади № 2 КСП села Новолозуватське, в селі Лозуватка закінчив курси тракториста. Строкову службу пройшов на Одещині. Демобілізувавшись, працював у Криворізькому таксопарку водієм; закінчив курси електромонтера, працював на підприємствах Кривого Рогу.

Мобілізований 14 червня 2014 року. Солдат, лінійний наглядач 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору».

Загинув у районі міста Іловайськ під час обстрілу механізованої колони — Анатолій їхав у першій машині колони із 7 автівок. Зазнав поранень у потиличну частину, у ключицю, травм, несумісних із життям.

Похований у селі Грузьке.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку", нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
  • Присвоєне звання Почесного громадянина Криворізького району (посмертно).

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ