-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Купріков Олексій Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 05:29, 5 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Купріков
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олексі́й Микола́йович Ку́пріков, псевдо «Лєший» ( року, ст. Безрічна, Оловяннінський район, Читинська область, РРФСР — Шаблон:ДС року, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область) — солдат, механік-водій 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

Проживав у смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей з листопада 2018 року. На війну пішов через загибель кращого друга, контракт уклав напередодні виходу бригади на фронт.

Службу почав з посади стрільця-помічника гранатометника, згодом навчався на механіка-водія. Учасник бойових дій біля Новоселівки Другої та Кримського.

Загинув 9 квітня 2020 року, біля села Кримське Новоайдарського району, внаслідок множинних осколкових поранень, під час 40-хвилинного бою з найманцями РФ.

Похований 11 квітня 2020 року в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області. Залишились мати, сестра, дружина та син.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 601/2020 від 29 грудня 2020 року «Про відзначення державними нагородами України», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня[1].

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ