-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кушнір Олег Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 21:33, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кушнір Олег Володимирович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́г Володи́мирович Кушні́р (30 листопада 1972 — 18 лютого 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Доброволець, пішов до лав ЗСУ добровольцем 18 березня 2014-го. Служив в одеській військовій частині, направлений до навчального центру «Десна». Головний сержант взводу, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада. Під час короткочасної відпустки у грудні 2014-го зустрічався з учнями Великодолинської ЗОШ № 2.

18 лютого 2015-го загинув у бою під Дебальцевим. За словами сестри, коли російські збройні формування вели обстріл блокпосту під Чорнухине з усіх видів зброї, Олегу у спину влучила розривна куля калібром 7,2-мм, він помер на місці.

Без Олега лишилися мама, дві сестри, дружина, троє дітей — син 1996 р.н., син 2004 р.н та донька 2010 р.н.

14 березня 2015-го похований в Великодолинському.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub