-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Лісовол Дмитро Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:34, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Лісовол
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Олекса́ндрович Лісово́л ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1987 року в селі Шарки (Рокитнянський район, Київська область). Закінчив професійно-технічне училище — за фахом «столяр будівельний, тесляр верстатних деревообробних верстатів». Після проходження строкової служби і демобілізації працював охоронцем, вантажником та слюсарем — у ТОВ «Агросоюз РП» й ПП «ТіСО Сервіс», по тому — на різних будівництвах.

15 березня 2017 року підписав контракт на 3 роки, пройшов підготовку в 169-му НЦ «Десна»; старший солдат, кулеметник — командир протитанкового відділення, протитанковий взвод механізованого батальйону, 92-га бригада. Від 15 червня 2017-го виконував бойові завдання поблизу Мар'їнки. Пройшов 3 три ротації в зоні боїв.

15 липня 2019 року загинув під час обстрілу терористами з боку окупованого Спартака з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї біля Авдіївки у пообідню пору — в ході бою зазнав поранення розривною кулею, втратив багато крові; помер в реанімації.

Вночі 18 липня 2019-го рокитнянці стрічали тіло Дмитра з лампадами та прапорами із усіма належними почестями та стоячи на колінах. Похований того ж дня на центральному кладовищі смт Рокитне з військовими почестями[2].

Був розлучений, без Дмитра лишилися батьки, дві сестри, син 2011 р.н. і донька 2014 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 846/2019 від 14 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій та при виконанні службового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Джерела

Примітки

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ