-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ляшук Данііл Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:35, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Ляшук Данііл Олександрович
Шаблон:Wikidata/p373

Ляшук Данііл Олександрович (також відомий як Моджахед або Deni Vendetti; 1 листопада 1995, Берестя, Білорусь1 квітня 2023, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — український військовий, учасник російсько-української війни, музикант. Входив до «батальйону Торнадо». Засновник та командир бойової групи Vendetta, прихильник праворадикальних поглядів[1].

Життєпис

Народився 1 листопада 1995 року у білоруському місті Бересті. У 2011 році увійшов в угрупування футбольних фанатів під назвою «No comments», що підтримувало місцеве «Динамо» не лише у секторах на стадіоні, а й у масових бійках за його межами. У 2012 році починає записувати реп та стає відомим не лише у фанатських колах.

У 2013 році переїхав до міста Севастополь. Здобував освіту у Севастопольському національному технічному університеті за фахом моряка.

Під час окупації Криму Російською Федерацією став членом антиросійського спротиву, за свою проукраїнську позицію був виголошений у розшук російськими окупаційними органами, у зв'язку з чим інкогніто покинув територію АРК. Наприкінці 2014 року за протекцією бійця роти особливого призначення «Торнадо» та свого товариша, з яким познайомився у Львові на одному з ультраправих концертів, у якому брав участь потрапив у роту.

У вересні 2015 року Данііла було затримано у рамках розслідування кримінальної справи проти батальйону «Торнадо». Ляшука було звинувачено в низці тяжких злочинів, зокрема у катуванні людей на Луганщині та зґвалтуванні викрадених людей[1]. За версією слідства, протягом 13 березня-2 квітня 2015 року Ляшук брав участь у викраденні 10 осіб та катуванні цих людей[1]. До затримання Ляшук переховувався від слідства близько двох місяців[2] Він відкидав звинувачення, а в інтерв'ю наголошував, що не знав про кримінальні мотиви Руслана Онищенка, колишнього командира батальйону «Торнадо», та його можливі заробітки на контрабанді.

7 квітня 2017 року Ляшука було засуджено до 10 років позбавлення волі[3]. Вирок було залишено без змін апеляційним[4] та Верховним Судом[5].

У червні 2021 року Ляшука було звільнено згідно із законом Савченко, за яким день у СІЗО зараховувався за два дні в'язниці[6].

З початком повномасштабного вторгнення Росії повернувся на фронт, як доброволець захищав Київ та Харків. У липні 2022 року вступив до лав Збройних сил України, воював у Херсонській та Харківській областях. Був двічі пораненим, після операцій та реабілітації повернувся у стрій. Загинув 1 квітня 2023 року у боях на Донбасі[6].

Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив Ляшука орденом «За мужність» III ступеня[7].

Погляди

Мав праворадикальні погляди, носив татуювання у вигляді свастики на лівому біцепсі. 2014 року виступав на вечірці «White side»[1].

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос стверджував, що Ляшук мусульманин і «сповідує цінності екстремістської організації ІД»[1].

2016 року, під час перебування у СІЗО, Ляшук заперечував Голокост[8].

2017 року, за інформацією заступника міністра юстиції України Юрія Маслака, Ляшук усно зізнався, що вивісив нацистський прапор з вікна камери у СІЗО[9].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

https://www.youtube.com/watch?v=3XOCcSFINpc

.

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ