-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Назарко Олександр Михайлович

Матеріал з Разом
Версія від 21:38, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Назарко
Назарко Олександр Михайлович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олександр Михайлович Назарко — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Олександр Назарко народився 2 вересня 1992 року в селі Велика Круча Пирятинського району (з 2020 року — Пирятинської міської територіальної громади) Лубенського району) Полтавської області. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі навчався у Березоворудському коледжі. У квітні 2014 році пішов на військову службу, брав участь й бойових діях в АТО на сході України. Після завершення контракту в 2015 році одружився та проживав на малій батьківщині дружини в місті Гребінці на Полтавщині, де отримав житло. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій. Загинув 6 травня 2022 року внаслідок уламкового поранення в голову під Сіверськом Бахмутського району на Донеччині під час обстрілу градами. Чин прощання із загиблим відбувся 10 травня 2022 року в місті Гребінка на території Гребінківської міської територіальної громади, де й поховали.[1][2][3][4].

Родина

З майбутньою дружиною Наталією познайомився під час проходження служби, яка виступала в складі волонтерської художньої самодіяльності. У шлюбі народилися двоє доньок[2].

Ушанування пам'яті

Міський голова Гребінки Віталій Колісніченко в листопаді 2022 року під час вручення нагороду рідним загиблого зазначив, що ім'ям Олександра Назарка буде названа одна із вулиць міста Гребінки[4].

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ