-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Носик Олексій Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:38, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Носик Олексій Олександрович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олексі́й Олекса́ндрович Но́сик (27 травня 1995, смт. Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська область, Україна — 23 листопада 2016, м. Мар'їнка, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Життєпис

У часі війни — оператор СБР (92-га окрема механізована бригада)[1].

Загинув від кулі снайпера.

Похований смт. Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська область.

По смерті залишилися мати, брат, сестра, цивільна дружина та донька.

Нагороди

Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Вшанування

23 серпня 2019 року Старосалтівська громада вшанувала пам'ять воїнів загиблих в зоні АТО встановленням меморіальної дошки Носику Олексію Олександровичу та Миронову Михайлу Павловичу[3].

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ