-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Пекур Олександр Валентинович

Матеріал з Разом
Версія від 21:41, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Пекур
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Інші прізвища

Олекса́ндр Валенти́нович Пе́кур ( року, с. Гурівщина, Києво-Святошинський район, Київська область — Шаблон:ДС року, м. Мар'їнка, Покровський район, Донецька область) — старший солдат, номер обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 54-го окремого розвідувального батальйону Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

Закінчив загальноосвітню школу в рідному селі, після чого в Києві здобув фах електромонтажника. Відслужив строкову.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2015 року. Призваний за мобілізацією, після чого залишився у війську на контракті. Брав участь у боях біля Зайцевого та Мар'їнки. Після закінчення служби мріяв створити родину.

Загинув 12 березня 2021 року на бойовому посту, біля 20-ї години, в районі м. Мар'їнка, внаслідок прицільного пострілу російського снайпера.

Похований 16 березня в рідній Гурівщині. Залишились мати, бабуся та брат.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ