-
Погорілий Віктор Сергійович
| Погорілий Віктор Сергійович | |
|---|---|
 ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Ві́ктор Сергі́йович Погорі́лий ( — Шаблон:ДС) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Заступник командира 1-го батальйону по роботі з особовим складом, 93-тя окрема механізована бригада.
Закінчив музичну та спортивну школи. Неодноразовий призер районних та обласних спортивних змагань.
1997 року вступив до Одеського інституту сухопутних військ, по закінченні якого у 2001 році був направлений до 93-ї бригади. Служив на посадах командира роти, начальника гарнізонного клубу, заступника командира батальйону.
На фронті перебував з березня 2014 року. Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу села Новокатеринівка. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на грудень 2016 року не ідентифіковані.
Був ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014-го. Опізнаний за експертизою ДНК. Вважався зниклим безвісти, у березні 2015 року ідентифікований серед похованих невідомих Героїв.
Перепохований в селі Голубівка Новомосковського району 21 березня 2015-го.
Залишилися дружина та двоє малолітніх дітей.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 2016 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]