-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Пудов Олексій Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:43, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пудов Олексій Анатолійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олексі́й Анато́лійович Пу́дов (, м. Чугуїв, Харківська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Дніпро, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, 92 ОМБр, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1984 року у місті Чугуєві на Харківщині. Закінчив Чугуївську середню школу № 6, займався спортом.

Під час російської збройної агресії проти України з 2016 року проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України.

Молодший сержант, командир гармати — командир відділення 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

28 квітня 2017 року близько 5:00 противник здійснив обстріл позицій українських військових в районі міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області з боку окупованого смт Старомихайлівка, застосувавши міномети калібру 120 мм та 82 мм, зенітні установки ЗУ-23-2, гранатомети та стрілецьку зброю[1]. Внаслідок обстрілу загинув солдат Ігор Шапошник, ще четверо бійців дістали поранення[2]. Молодший сержант Олексій Пудов внаслідок влучення міни (за іншими даними, — танкового снаряду) зазнав мінно-вибухової травми, — численних ушкоджень внутрішніх органів і травматичної ампутації ноги. Перебував у шпиталі в м. Дніпро у вкрай важкому стані, переніс кілька операцій. Помер 11 травня 2017 року[3][4].

13 травня, після прощання у військовій частині, похований на кладовищі м. Чугуєва[5][6].

Залишилися мати Наталія Володимирівна Пудова, сестра, цивільна дружина та маленька донька.

Нагороди

  • Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
  • 1 червня 2017 нагороджений Знаком народної пошани — орденом «За мужність і відвагу» (ВО «Країна»)[8][9].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ