-
Решетняк Олександр Віталійович
Решетняк Олександр Віталійович | |
---|---|
Шаблон:РангМВС | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Олекса́ндр Віта́лійович Решетня́к (7 листопада 1964, м. Луганськ, Українська РСР, СРСР — 15 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український громадський активіст, учасник Революції Гідності, доброволець.
Біографія
Олександр Решетняк народився 7 листопада 1964 року в Луганську. Здобув фах електрозварювальника у луганському ПТУ № 45[1]. Мешкав у селищі Веселеньке, що підпорядковане Жовтневому району міста Луганська. Займався громадською роботою. Зокрема, у січні 2014 року разом з іншими активістами викрив міського голову Луганська Сергія Кравченка[2] та його заступника Маноліса Пілавова на незаконному полюванні[3].
У грудні 2013 року після побиття студентів на майдані Незалежності поїхав до Києва від ГО «Народний фронт Луганщини»[1], згодом здебільшого брав участь у заходах Євромайдану в Луганську. З початком проросійських виступів у Луганську вступив до лав добровольчого батальйону МВС «Тимур», створеного з ініціативи Темура Юлдашева, у ранзі рядового міліції[1]. Через захоплення Юлдашева у заручники сепаратистами батальйон було розформовано, а Решетняк подався до добровольчого батальйону МВС «Дніпро-1». Під час навчань у Дніпропетровську отримав розрив ахіллового сухожилля, переніс операцію та повернувся додому в Луганськ. Решетняку у Луганську почали надходити погрози, проте за станом здоров'я він не міг покинути місто[4].
Увечері 10 червня 2014 року Олександр Решетняк був викрадений терористами «ЛНР» з власного дому, разом з ним бойовики намагалися викрасти його сина, проте місцевий священник став цьому на заваді[1]. Решетняк був доправлений до захопленої будівлі обласного управління СБУ, де від нього намагалися отримати інформацію про місця дислокації батальйону «Айдар»[5]. 12 червня його з численними травмами було знайдено біля будівлі Луганської ОДА та доправлено до обласної лікарні[1] з вогнепальним пораненням тулуба, зламаним хребтом, відбитими нирками. 15 червня від отриманих у полоні травм Олександр помер у лікарні після кількох операцій[6]. Похований у Луганську.
Через те, що документи батальйону "Тимур" перебувають у будівлі обласного управління МВС у Луганську, який не підконтрольній українській владі, Олександр Решетняк не зазначений в офіційному списку загиблих в зоні АТО міліціонерів[7].
Сім'я
Залишилися дружина Лариса та 27-річний син. Через війну на Донбасі та небезпеку переслідувань з боку бойовиків «ЛНР» родина була вимушена залишити свою домівку та оселитися на Київщині, живе в приміщенні однієї зі шкіл Київської області.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (17 лютого 2016, посмертно) — за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності[8].
Див. також
Примітки
Посилання
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4
https://day.kyiv.ua/ru/article/oni-pogibli-za-nas-obshchestvo/svyato-veril-v-spravedlivost
- ↑
http://cxid.info/laquo-pilavov-na-ohote-uhu-el-raquo-v-luganske-aktivisty-s-avtomatami-i-hlopushkami-piketirovali-meriu-foto-n111362
- ↑
https://www.0642.ua/article/449822
- ↑
http://informator.media/archives/1726
- ↑
https://www.pravda.com.ua/news/2014/06/15/7029101/
- ↑
http://informator.media/archives/2329
- ↑
http://nbnews.com.ua/ua/news/193663/
- ↑ Шаблон:УПУ