-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Романов Андрій Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 20:30, 7 січня 2023, створена ua>Андрій Гриценко (→‎Життєпис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Романов
Романов Андрій Анатолійович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрій Анатолійович Романов — капітан добровольчого розвідувального батальйону «Сонечко», учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Андрій Романов народився у Луцьку на Волині. Він був активним учасником фан-руху футбольного клубу «Волинь», регулярно вболівав за улюблену команду в фанатському сектор, регулярно входив до виїзного активу луцьких ультрас. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну ніс військову службу в складі добровольчого батальйону «Сонечко». Разом з співслуживцями виконував розвідувальні та штурмові завдання. Обіймав військову посаду командира підрозділу. На чолі групи атакував окупантів у районі села Забуччя Києво-Святошинського району на Київщині. Ворог відступив у напрямку Рубежівки. У звільненому селі добровольці вивісили український прапор й чекали на підхід підрозділів Збройних сил України, аби зачистити населений пункт. Допустили помилку, коли прийняли за своїх два танки, що увійшли до села. Загинув 31 березня 2022 року разом з товаришами від пострілу прямою наводкою російського танку. Кілька співслуживців отримали важкі поранення". Чин прощання з Андрієм Романовим проходив 8 та 9 квітня 2022 року в Луцьку в Будинку панахиди та на Театральному майдані. Після прощання прах загиблого, за його заповітом, було розвіяно[1][2][3][4][5][6].

Родина

У загиблого залишилася брат Олександр, дружина Анна та троє маленьких дітей, найменшому сину на час загибелі батька було менше року.

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ