-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Савіцький Юрій Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 18:27, 2 серпня 2023, створена ua>LxlalexlxlBot (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савіцький Юрій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Савіцький Юрій Миколайович (, смт Летичів, Хмельницька область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — солдат Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Партизан».

Життєпис

Народився 1984 в смт Летичів на Хмельниччині. З 1990 по 2001 навчався у Летичівській школі № 1.

Строкову службу проходив в 19-й ракетній бригаді Сухопутних військ у Хмельницькому. Кілька років служив за контрактом у Військовій службі правопорядку України в м. Хмельницький. Займався виготовленням меблів на замовлення. Був активним учасником Революції Гідності.

Російсько-українська війна

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 31 липня 2014 року призваний Летичівсько-Старосинявським ОРВК за частковою мобілізацією — як доброволець.

Солдат, гранатометник взводу охорони 11-го зенітного ракетного полку, в/ч А3730, м. Шепетівка. Пройшов перепідготовку та здобув військовий фах гранатометника. 9 разів писав рапорт, аби його відправили на фронт.

З лютого 2015 виконував завдання поблизу Донецька у складі четвертої ротації зведеного загону Повітряних сил «Дика качка». Обороняв позицію «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту.

23 березня 2015, коли під час бою впав український прапор, під обстрілами проповз до нього і встановив на місце. Того ж дня, під час мінометно-танкового обстрілу позицій в районі Опитне — Авдіївка, разом зі своїм побратимом Олександром вів спостереження за діями противника і сповіщав про небезпеку. Ворожий снаряд з танкової гармати влучив в окоп, Сашко отримав численні поранення, а Юрій дістав поранення у голову, що несумісне з життям.

Похований 26 березня з усіма військовими почестями на центральному цвинтарі Летичева[1]. Залишились батьки Надія Іванівна і Микола Миколайович, сестра Наталя та дружина Марія з дитиною.

Нагороди та звання

Вшанування пам'яті

  • 13 жовтня 2015 в Шепетівці на території «12-го містечка» зенітно-ракетного полку встановлено пам'ятну стелу з іменами загиблих Героїв: Савіцький Юрій і Драчук Валентин[3].
  • Наказом Міністерства оборони України № 47 від 29.01.2016 рядовий Савіцький Юрій Миколайович зарахований навічно до особового складу в/ч А3730.
  • В Летичеві вул. 50-річчя Жовтня перейменована на вулицю Юрія Савіцького.
  • 21 серпня в Летичівському НВК № 1 «ЗОШ І-ІІІ ступенів — ліцеї» відкрили меморіальну дошку пам'яті учасника АТО Юрія Савіцького[4].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ