-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Саражан В'ячеслав Григорович

Матеріал з Разом
Версія від 13:01, 24 серпня 2023, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саражан В'ячеслав Григорович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

В'ячесла́в Григо́рович Саража́н (25 лютого 1980, Миколаїв — 24 серпня 2014, Войковський) — підполковник Національної гвардії України.

Життєвий шлях

Народився 1980 року в місті Миколаїв; закінчив миколаївську школу № 17. 2002 року закінчив Військовий інститут внутрішніх військ МВС України. Проходив службу на офіцерських посадах — Внутрішні війська МВС України, Національна гвардія України.

Підполковник, командир патрульного батальйону 19-го полку охорони громадського порядку, в/ч 3039 (м. Миколаїв) Південного ОТО НГУ. На фронті — з першою ротацією полку. Брав участь у кількох військових операціях.

24 серпня 2014 року, підполковник Саражан, перебуваючи у складі військового оперативного резерву в/ч 3039, за наказом командування, здійснюючи відхід з міста Амвросіївка у напрямку міста Маріуполь, потрапив у засідку незаконних збройних формувань поблизу смт Копані (на той час — Войковський). Перебуваючи у машині, що замикала колону, ухвалив рішення про забезпечення прикриття та відходу основної частини військового оперативного резерву з-під артилерійського та стрілецького вогню противника. Під час здійснення прикриття дістав двох поранень — в руку та ногу, проте продовжив керувати підрозділом. Стримуючи ворога та відволікаючи вогонь терористів на себе, підполковник Саражан разом з підлеглими забезпечив відхід основної частини колони з-під вогню[1]. Побратими під інтенсивним обстрілом не змогли забрати тіло командира з місця бою. Тоді ж загинув рядовий міліції Юрій Смирнов.

В травні 2016 упізнаний за підсумками судової молекулярно-генетичної експертизи серед тіл, доставлених до міського моргу Запоріжжя. Похований 30 серпня 2016 у Миколаєві на міському кладовищі біля с. Мішково-Погорілове[2].

Без В'ячеслава лишились батьки, дружина Юлія Саражан — військовослужбовець Нацгвардії, син Дмитро та донька Вікторія.

Нагороди

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (11.08.2016, посмертно)[3].

Вшанування пам'яті

  • 6 квітня 2017 рішенням 17-ї сесії Миколаївської міської ради VII скликання Миколаївській школі № 17 присвоєно ім'я Саражана В'ячеслава Григоровича[4].
  • 23 листопада 2017 у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 імені В'ячеслава Саражана відкрили меморіальну дошку випускнику школи[1].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 8
  • Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ