-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Семчище Руслан Степанович

Матеріал з Разом
Версія від 07:59, 20 листопада 2020, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семчище Руслан Степанович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Русла́н Степа́нович Семчище (7 лютого 1977 — 19 листопада 2014) — старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Закінчив оріховицьку початкову школу, 1992-го — ужгородську ЗОШ № 17. Закінчив ПТУ № 19, столяр-верстатник. Протягом 1995—1997 років проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По тому працював охоронцем, столяром-верстатником. 1998 року одружився, із дружиною Наталею виховували двох синів.

З 2003 року проходив військову службу за контрактом, електрик-оператор, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.

З 24 липня 2014-го перебував у зоні бойових дій. Ніс службу на блокпосту під Станицею Луганською. 19 листопада 2014-го загинув під час виконання бойового завдання в районі Станиці. Тоді ж загинув солдат Ігор Розлуцький.

Без Руслана лишились батьки — Степан Васильович та Віра Михайлівна, сестра Тетяна, дружина Наталія, двоє синів — Іван й Мирослав.

Похований в селі Оріховиця.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)
  • 19 листопада 2015-го на приміщенні клубу в Оріховиці відкрито пам'ятну дошку Руслану Семчищу

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub